послухатися
послу́хатися
-аюся, -аєшся, док., перех. і неперех.
Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду.
|| Підкоритися волі людини (про частини тіла, а також про машини, механізми тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послухатися — послу́хатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- послухатися — [поуслухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- послухатися — ПОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, що і без прям. дод. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. – Не ходи [посипати], мій голубчику! Ти ж в мене слухняний, послухайся мене: не ходи!... Словник української мови у 20 томах
- послухатися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
- послухатися — ПОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., перех. і неперех. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. — Не ходи [посипати], мій голубчику! Ти ж в мене слухняний, послухайся мене: не ходи!... Словник української мови в 11 томах
- послухатися — Послухатися, -хаюся, -єшся гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27. Словник української мови Грінченка