послухати

I посл`ухати-аю, -аєш, док., перех. і без додатка,

1》 Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь.

|| кого. Побувати на концерті якого-небудь співака або відвідати оперу з його участю.

2》 Слухати кого-, що-небудь якийсь час, прислухатися до чогось.

3》 Слухаючи, визначити стан деяких внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів); вислухати.

4》 Узяти до уваги чиїсь поради, побажання; виконати вимогу, наказ чи розпорядження когось; послухатися.

5》 тільки наказ. сп. послухай, послухайте, часто в сполуч. з част. лиш, лишень, бо і т. ін., розм. Уживається перев. разом із звертанням, щоб привернути чиюсь увагу.

II послух`ати-аю, -аєш, недок., перех., заст.

Слухати (у 4 знач.); слухатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послухати — послу́хати дієслово доконаного виду вислухати, сприйняти слухом послуха́ти дієслово доконаного виду послухатися рідко Орфографічний словник української мови
  2. послухати — ПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. Може б хто послухав казки?... Словник української мови у 20 томах
  3. послухати — Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрочка не бояться. Про добрих і поганих дітей. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. послухати — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. послухати — ПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. Може б хто послухав казки? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. послухати — Послуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл. 1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Г. Барв. 435. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». Словник української мови Грінченка