1. Словник української мови Грінченка

послухати

Послуха́ти, -ха́ю, -єш

сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.

1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Г. Барв. 435. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала. Чуб. V. 353.

2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послухати — послу́хати дієслово доконаного виду вислухати, сприйняти слухом послуха́ти дієслово доконаного виду послухатися рідко Орфографічний словник української мови
  2. послухати — I посл`ухати-аю, -аєш, док., перех. і без додатка, 1》 Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. || кого. Побувати на концерті якого-небудь співака або відвідати оперу з його участю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послухати — ПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. Може б хто послухав казки?... Словник української мови у 20 томах
  4. послухати — Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрочка не бояться. Про добрих і поганих дітей. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. послухати — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  6. послухати — ПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. Може б хто послухав казки? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах