послухати

Значення в інших словниках

1. послухати — послу́хати дієслово доконаного виду вислухати, сприйняти слухом послуха́ти дієслово доконаного виду послухатися рідко Орфографічний словник української мови
2. послухати — I посл`ухати-аю, -аєш, док., перех. і без додатка, 1》 Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. || кого. Побувати на концерті якого-небудь співака або відвідати оперу з його участю. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. послухати — ПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. Може б хто послухав казки?... Словник української мови у 20 томах
4. послухати — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
5. послухати — ПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. Може б хто послухав казки? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. послухати — Послуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл. 1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Г. Барв. 435. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». Словник української мови Грінченка