1. Орфоепічний словник української мови

поцілунок

поцілу́нок

[поц'ілунок]

-нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцілунок — поцілу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поцілунок — Цілунок, жм. цмок; П. привіт, вітання; (Юди) зрада, віроломний вчинок. Словник синонімів Караванського
  3. поцілунок — -нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. || Звук, що супроводить такий дотик. || Ніжний привіт, переданий усно або в листі. Поцілунок Іуди (Юди) — зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (І. Франко); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Леся Українка); [Стьопа:] Дванадцять годин... Словник української мови у 20 томах
  5. поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Словник синонімів української мови
  6. поцілунок — Поцілу́нок, -нку; -лу́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (Фр., VI, 1951, 219); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. поцілунок — Поцілунок, -нку м. Поцѣлуй. Словник української мови Грінченка