поцілунок
ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Нечуй-Левицький); О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп'яніння? (М. Рильський); Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Ю. Смолич); (Михайло:) Зате ж, як і запечеться (вареник) в цій приправі, прямо — безе! (Тетяна:) Що ти сказав, сину? (Михайло:) Безе! Поцілунок! (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцілунок — поцілу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поцілунок — Цілунок, жм. цмок; П. привіт, вітання; (Юди) зрада, віроломний вчинок. Словник синонімів Караванського
- поцілунок — [поц'ілунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- поцілунок — -нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. || Звук, що супроводить такий дотик. || Ніжний привіт, переданий усно або в листі. Поцілунок Іуди (Юди) — зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (І. Франко); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Леся Українка); [Стьопа:] Дванадцять годин... Словник української мови у 20 томах
- поцілунок — Поцілу́нок, -нку; -лу́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поцілунок — ПОЦІЛУ́НОК, нку, ч. Дотик губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, ласки і т. ін. Брати, обмінявшись щирим поцілунком, пішли на спочинок (Фр., VI, 1951, 219); Цілує [Лукаш] її довгим, ніжним, тремтячим поцілунком (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- поцілунок — Поцілунок, -нку м. Поцѣлуй. Словник української мови Грінченка