1. Орфоепічний словник української мови

приурочений

приуро́чений

[приеўрочеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приурочений — приуро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приурочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приурочити. 2》 спец. Закономірно пов'язаний з чим-небудь (з якимсь місцем, певними особливостями місцевості, навколишнього середовища і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приурочений — ПРИУРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приуро́чити. Вибір дати 31 січня 1966 року для запуску автоматичної станції “Луна-9” був приурочений до настання місячного ранку в районі Океану Бур (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. приурочений — ПРИУРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приуро́чити. Вибір дати 31 січня 1966 року для запуску автоматичної станції «Луна-9» був приурочений до настання місячного ранку в районі Океану Бур (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах