приурочений
приуро́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приурочити.
2》 спец. Закономірно пов'язаний з чим-небудь (з якимсь місцем, певними особливостями місцевості, навколишнього середовища і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приурочений — приуро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приурочений — [приеўрочеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- приурочений — ПРИУРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приуро́чити. Вибір дати 31 січня 1966 року для запуску автоматичної станції “Луна-9” був приурочений до настання місячного ранку в районі Океану Бур (з газ. Словник української мови у 20 томах
- приурочений — ПРИУРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приуро́чити. Вибір дати 31 січня 1966 року для запуску автоматичної станції «Луна-9» був приурочений до настання місячного ранку в районі Океану Бур (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах