1. Орфоепічний словник української мови

провокаційний

провокаці́йний

[провокац’ійнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провокаційний — провокаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. провокаційний — -а, -е. 1》 Прикм. до провокація 1). || Прикм. до провокатор 1). 2》 мед., с. г. Прикм. до провокація 2), 3》 Провокаційні проби — специфічна діагностика алергічних захворювань, що ґрунтується на введенні алергену в "шоковий" орган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провокаційний — ПРОВОКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до провока́ція 1. Сахно зрозуміла всю провокаційну поведінку Гальванеску та всі його вчинки, яких не могла досі збагнути (Ю. Смолич); Вбивство парламентерів було провокаційним викликом (О. Гончар); // Прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. провокаційний — Провокаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. провокаційний — ПРОВОКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до провока́ція 1. Розсипані скрізь.. вороги революції творять своє діло, сіють провокаційні чутки і підбурюють несвідомих людей на злочинні виступи (Еллан, II, 1958, 218)... Словник української мови в 11 томах