1. Орфоепічний словник української мови

продавець

продаве́ць

[продавец']

-аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продавець — продаве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. продавець — -вця, ч. Той, хто продає який-небудь товар. || Особа, що займається продажем, торгівлею; торговець. || Працівник торгового підприємства, що відпускає товари покупцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто продає який-небудь товар. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Г. Хоткевич); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Яновський); // Торговець. Словник української мови у 20 томах
  4. продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ (працівник торгового підприємства, який відпускає товар покупцеві), КРАМНИ́К заст., ПРИКА́ЖЧИК заст., МАГАЗИНЕ́Р заст. Працювала (Марійка) в їхньому промтоварному магазині продавцем (Є. Словник синонімів української мови
  5. продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто продає який-небудь товар. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Хотк., І, 1966, 137); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  6. продавець — Продавець, -вця́ м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575. Словник української мови Грінченка