продавець
ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто продає який-небудь товар.
Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Хотк., І, 1966, 137);
Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Янов., І, 1958, 584);
// Особа, що займається продажем, торгівлею; торговець.
Верещав тенор продавця масла (Коцюб., II, 1955, 124);
Парубчак стояв у натовпі, сперечався з продавцем мила (Мик., II, 1957, 344);
// Працівник торгового підприємства, що відпускає товари покупцю.
Продавці гриміли засувами, відкриваючи.. крамниці (Кучер, Чорноморці, 1956, 46);
Успіх у діяльності підприємств торгівлі і громадського харчування безпосередньо залежить від правильного добору і розстановки кадрів директорів, завідуючих секціями, старших продавців (Ком. Укр., 11, 1964, 21).
Значення в інших словниках
- продавець — продаве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- продавець — [продавец'] -аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў Орфоепічний словник української мови
- продавець — -вця, ч. Той, хто продає який-небудь товар. || Особа, що займається продажем, торгівлею; торговець. || Працівник торгового підприємства, що відпускає товари покупцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто продає який-небудь товар. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Г. Хоткевич); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Яновський); // Торговець. Словник української мови у 20 томах
- продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ (працівник торгового підприємства, який відпускає товар покупцеві), КРАМНИ́К заст., ПРИКА́ЖЧИК заст., МАГАЗИНЕ́Р заст. Працювала (Марійка) в їхньому промтоварному магазині продавцем (Є. Словник синонімів української мови
- продавець — Продавець, -вця́ м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575. Словник української мови Грінченка