продавець
продаве́ць
-вця, ч.
Той, хто продає який-небудь товар.
|| Особа, що займається продажем, торгівлею; торговець.
|| Працівник торгового підприємства, що відпускає товари покупцю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продавець — продаве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- продавець — [продавец'] -аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў Орфоепічний словник української мови
- продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто продає який-небудь товар. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Г. Хоткевич); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Яновський); // Торговець. Словник української мови у 20 томах
- продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ (працівник торгового підприємства, який відпускає товар покупцеві), КРАМНИ́К заст., ПРИКА́ЖЧИК заст., МАГАЗИНЕ́Р заст. Працювала (Марійка) в їхньому промтоварному магазині продавцем (Є. Словник синонімів української мови
- продавець — ПРОДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто продає який-небудь товар. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Хотк., І, 1966, 137); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- продавець — Продавець, -вця́ м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575. Словник української мови Грінченка