1. Орфоепічний словник української мови

простягнути

простягну́ти

[прос'т'агнутие]

-ну, -т'агнеиш; нак. -ни, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простягнути — простягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. простягнути — див. простягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простягнути — ПРОСТЯГНУ́ТИ див. простяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. простягнути — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Фразеологічний словник української мови
  5. простягнути — ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови