прощення

Значення в інших словниках

1. прощення — проще́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. прощення — Вибачення, пробачення, фр. пардон; (від кого) помилування. Словник синонімів Караванського
3. прощення — -я, с. 1》 Дія за знач. прощати, простити 1). 2》 Поблажливість до кого-небудь, скасування кари; помилування. Просити прощення — просити пробачити провину; просити поблажливості до кого-небудь; просити помилування. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прощення — ПРОЩЕ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прости́ти 1. Небо розверзлося й ангели злетілись над землею й заспівали “Слава в вишніх Богу”, сповіщаючи їх [пастухів], що на на землі народився Христос, Син Божий, який прийшов у світ для того... Словник української мови у 20 томах
5. прощення — ВИ́БАЧЕННЯ (вияв поблажливості до когось винного, до чиєїсь провини), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПРОЩЕ́ННЯ. І знов мушу прохати вибачення за пізню одповідь (М. Коцюбинський); Нехай пробачення не буде для тирана! (В. Словник синонімів української мови
6. прощення — Прощення, -ня с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98. Словник української мови Грінченка