1. Орфоепічний словник української мови

підкований

підко́ваний

[п'ідкованией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкований — підко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкований — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  3. підкований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкувати. 2》 у знач. прикм., розм. Досвідчений, вправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підкований — ПІДКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкува́ти. Коні вже були підковані, ковалі ще прив'язали по кілька запасних підків до сідел (О. Словник української мови у 20 томах
  5. підкований — Підко́ваний, -на; -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підкований — ПІДКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкува́ти. Коні вже були підковані, ковалі ще прив’язали по кілька запасних підків до сідел (Гончар, III, 1959, 94); Ми повинні.. Словник української мови в 11 томах