1. Орфоепічний словник української мови

рать

[рат']

-т'і, ор. -т':у, р. мн. ратеий

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рать — рать іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рать — -і, ж. 1》 У Київській Русі, а згодом у Російській державі до 18 ст. – назва війська, збройного загону. || Урочиста назва сучасного війська, збройного загону. 2》 кого, чого і яка, перен. Величезна кількість кого-, чого-небудь однорідного. 3》 уроч. Битва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рать — Військо Словник чужослів Павло Штепа
  4. рать — РАТЬ, і, ж. 1. У Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону. [Ярослав:] Що ж, бій, так бій! Скликати зараз рать! Не в перший раз нам ворога стрічать (І. Словник української мови у 20 томах
  5. рать — БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч. Словник синонімів української мови
  6. рать — РАТЬ, і, .ж. 1. У Київській Русі, а пізніше у Російській державі до XVIII ст. — назва війська, збройного загону. [Ярослав:] Що ж, бій, так бій! Скликати зараз рать! Не в перший раз нам ворога стрічать (Коч. Словник української мови в 11 томах