рецидивний
рециди́вний
[реициедиўнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рецидивний — рециди́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- рецидивний — -а, -е. Стос. до рецидиву. Рецидивна злочинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рецидивний — РЕЦИДИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до рецидиву. Найскладнішим і найвідповідальнішим завданням адміністративних органів є попередження рецидивної злочинності і злочинності неповнолітніх (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- рецидивний — РЕЦИДИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до рецидиву. Найскладнішим і найвідповідальнішим завданням адміністративних органів є попередження рецидивної злочинності і злочинності неповнолітніх (Ком. Укр., 9, 1966, 22). Словник української мови в 11 томах