1. Орфоепічний словник української мови

розгул

розгу́л

[роузгул]

-лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгул — розгу́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розгул — див. веселощі Словник синонімів Вусика
  3. розгул — -у, ч. 1》 Сильний, нестримний вияв чого-небудь. || Свавілля, розгнузданість кого-, чого-небудь. 2》 Буйні веселощі з пиятикою, гульбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгул — Гульня, пиятика, див. оргія Словник чужослів Павло Штепа
  5. розгул — РОЗГУ́Л, у, ч. 1. Сильний, нестримний вияв чого-небудь. Першими на пожежі з'явились .. сусіди. Потривожені криками і загравою, вони, як спали, повискакували з хат і надворі деякий час, мов зачаровані, дивились на розгул стихії (В. Словник української мови у 20 томах
  6. розгул — СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Словник синонімів української мови
  7. розгул — РОЗГУ́Л, у, ч. 1. Сильний, нестримний вияв чого-небудь. Першими на пожежі з’явились.. сусіди. Потривожені криками і загравою, вони, як спали, повискакували з хат і надворі деякий час, мов зачаровані, дивились на розгул стихії (Гжицький, Чорне озеро... Словник української мови в 11 томах