розгул
РОЗГУ́Л, у, ч.
1. Сильний, нестримний вияв чого-небудь.
Першими на пожежі з’явились.. сусіди. Потривожені криками і загравою, вони, як спали, повискакували з хат і надворі деякий час, мов зачаровані, дивились на розгул стихії (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 308);
Стародавні індуси під час розгулу чуми випускали гадюк для боротьби з щурами, розуміючи, що саме вони розносять хворобу (Наука.., 9, 1973, 29);
// Свавілля, розгнузданість кого-, чого-небудь.
Триріччя 1908 — 1910 років було епохою розгулу чорносотенної контрреволюції, ліберально-буржуазного ренегатства і пролетарського зневір’я та розпаду (Ленін, 21, 1971, 320);
За ними [бандитами] йдуть розгул і жах, розбиті вікна і надії… (Сос., І, 1957, 416);
То були сміливці, що не хотіли скоритись, ще й самі наганяли жах на панів, стримували панський розгул в околиці (Гжицький, Опришки, 1962, 6).
2. Буйні веселощі з пиятикою, гульбою.
Село затуркане, темне, в хаті-читальні досвітки. Ночами п’яний розгул із Матюхою на чолі (Головко, II, 1957, 81).
Значення в інших словниках
- розгул — розгу́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розгул — див. веселощі Словник синонімів Вусика
- розгул — [роузгул] -лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- розгул — -у, ч. 1》 Сильний, нестримний вияв чого-небудь. || Свавілля, розгнузданість кого-, чого-небудь. 2》 Буйні веселощі з пиятикою, гульбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгул — Гульня, пиятика, див. оргія Словник чужослів Павло Штепа
- розгул — РОЗГУ́Л, у, ч. 1. Сильний, нестримний вияв чого-небудь. Першими на пожежі з'явились .. сусіди. Потривожені криками і загравою, вони, як спали, повискакували з хат і надворі деякий час, мов зачаровані, дивились на розгул стихії (В. Словник української мови у 20 томах
- розгул — СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Словник синонімів української мови