розіслати
розісла́ти
I [роз'іслатие]
-з'ішл'у, роуз'ішлеиш/ -з'ішлеш, роуз'ішлеимо/-з'ішлеимо, роуз'ішлеитеи/ -з'ішлеите; нак. -з'ішли, -з'ішл'іт' (від розсилати)
II [роз'іслатие]
рос:теил'у, рос:телеиш; нак. рос:теили, рос:теил'іт' (від стелити)
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіслати — розісла́ти 1 дієслово доконаного виду від: розсила́ти розісла́ти 2 дієслово доконаного виду від: стели́ти Орфографічний словник української мови
- розіслати — I див. розсилати. II див. розстеляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розіслати — РОЗІСЛА́ТИ¹ див. розсила́ти. РОЗІСЛА́ТИ² див. розстеля́ти. Словник української мови у 20 томах
- розіслати — РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- розіслати — Розісла́ти, розішлю́, розі́шлеш, -шлють розісла́ти, розстелю́, -сте́леш, -сте́лють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розіслати — РОЗІСЛА́ТИ¹ див. розсила́ти. РОЗІСЛА́ТИ² див. розстеля́ти. Словник української мови в 11 томах
- розіслати — I. Розіслати, -шлю́, -леш гл. см. розсилати. --------------- II. Розісла́ти, -ся см. розстилати, -ся. Словник української мови Грінченка