1. Словник української мови Грінченка

розіслати

I. Розіслати, -шлю́, -леш

гл. см. розсилати.

---------------

II. Розісла́ти, -ся

см. розстилати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіслати — розісла́ти 1 дієслово доконаного виду від: розсила́ти розісла́ти 2 дієслово доконаного виду від: стели́ти Орфографічний словник української мови
  2. розіслати — I [роз'іслатие] -з'ішл'у, роуз'ішлеиш/ -з'ішлеш, роуз'ішлеимо/-з'ішлеимо, роуз'ішлеитеи/ -з'ішлеите; нак. -з'ішли, -з'ішл'іт' (від розсилати) II [роз'іслатие] рос:теил'у, рос:телеиш; нак. рос:теили, рос:теил'іт' (від стелити) Орфоепічний словник української мови
  3. розіслати — I див. розсилати. II див. розстеляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розіслати — РОЗІСЛА́ТИ¹ див. розсила́ти. РОЗІСЛА́ТИ² див. розстеля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. розіслати — РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розіслати — Розісла́ти, розішлю́, розі́шлеш, -шлють розісла́ти, розстелю́, -сте́леш, -сте́лють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розіслати — РОЗІСЛА́ТИ¹ див. розсила́ти. РОЗІСЛА́ТИ² див. розстеля́ти. Словник української мови в 11 томах