1. Орфоепічний словник української мови

руйнація

руйна́ція

[руйнац'ійа]

-йі, ор. -йеійу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руйнація — руйна́ція іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. руйнація — -ї, ж., розм. Те саме, що руйнування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. руйнація — РУЙНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що руйнува́ння. Були всі війни великі: то з турками, то з татарами, то з ляхами. Страшенно великі були руйнації (з легенди); Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. руйнація — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Словник синонімів української мови
  5. руйнація — РУЙНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що руйнува́ння. Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби (Коцюба, Нові береги, 1959, 383); Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників... Словник української мови в 11 томах