руйнація

Значення в інших словниках

1. руйнація — руйна́ція іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. руйнація — [руйнац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
3. руйнація — РУЙНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що руйнува́ння. Були всі війни великі: то з турками, то з татарами, то з ляхами. Страшенно великі були руйнації (з легенди); Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби (Г. Словник української мови у 20 томах
4. руйнація — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Словник синонімів української мови
5. руйнація — РУЙНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що руйнува́ння. Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби (Коцюба, Нові береги, 1959, 383); Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників... Словник української мови в 11 томах