1. Орфоепічний словник української мови

самоціль

самоці́ль

[самоц’іл']

-л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоціль — самоці́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоціль — -і, ж. Те, що саме по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоціль — САМОЦІ́ЛЬ, і, ж. Те, що само по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Учений не має права жити минулою славою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці – це ознака застою, занепаду ученого (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. самоціль — САМОЦІ́ЛЬ, і, ж. Те, що само по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Учений не має права жити минулою славою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (Наука.. Словник української мови в 11 томах