самоціль
самоці́ль
-і, ж.
Те, що саме по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоціль — самоці́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самоціль — [самоц’іл'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий Орфоепічний словник української мови
- самоціль — САМОЦІ́ЛЬ, і, ж. Те, що само по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Учений не має права жити минулою славою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці – це ознака застою, занепаду ученого (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- самоціль — САМОЦІ́ЛЬ, і, ж. Те, що само по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Учений не має права жити минулою славою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (Наука.. Словник української мови в 11 томах