1. Орфоепічний словник української мови

свиснути

сви́снути

[свиснутие]

-ну, -неиш, нак. -ние, -с(‘)н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свиснути — сви́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. свиснути — див. красти Словник синонімів Вусика
  3. свиснути — -ну, -неш, док. 1》 неперех. Однокр. до свистати і свистіти 1). 2》 неперех.Свистом підігнати тварину (коня, вола і т. ін.). 3》 перех. і неперех., розм. Сильно, з розмаху ударити, хльоснути. 4》 неперех., розм. Забити сильним струменем (про рідину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свиснути — СВИ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до свиста́ти і свисті́ти 1. Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і пронизливо свиснув (Ю. Смолич); – Тільки свисну – миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем!... Словник української мови у 20 томах
  5. свиснути — сви́снути 1. вкрасти (м, ср, ст)|| = ґрайфнути 2. вдарити (м, ср, ст)|| = вгатити ◊ сви́снути в ву́хо → вухо ◊ сви́снути в морду → морда Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. свиснути — як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); (Денис:) Коли ж настане той час? (Палажка:) Коли рак свисне (М. Фразеологічний словник української мови
  7. свиснути — СВИСТІ́ТИ (утворювати свист губами), СВИСТА́ТИ, ПРИСВИ́СТУВАТИ, НАСВИ́СТУВАТИ, ВИСВИ́СТУВАТИ (мелодію). — Док.: сви́снути, присвиста́ти, присви́снути, присвисті́ти, насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. Словник синонімів української мови
  8. свиснути — Сви́снути, -сну, -снеш; сви́сни, -ніть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. свиснути — СВИ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. неперех. Однокр. до свиста́ти і свисті́ти 1. Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і пронизливо свиснув (Смолич, Світанок.., 1953, 669); [Бухта (подивився на моряків, свиснув у дудку):] Слухай команду (Корн. Словник української мови в 11 томах
  10. свиснути — Свиснути, -сну, -неш гл. 1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи. Рудч. Ск. І. 61. 2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула. Г. Барв. 427. Словник української мови Грінченка