сердечний
серде́чний
[сеирдечнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сердечний — (який пройнятий добротою, щирістю) щирий, добрий, чутливий, чуйний, учинний, ласкавий. Словник синонімів Полюги
- сердечний — серде́чний прикметник серцевий; щирий Орфографічний словник української мови
- сердечний — Щирий, дружній, приязний; (хто) добрий, чулий, щиросердий; (друг) вірний, відданий; (- слова) доброзичливий, чуйний, задушевний; (спів) зворушливий; (біль) душевний; (- втіхи) любовний; Р. сердешний; (- ліки) серцевий. Словник синонімів Караванського
- сердечний — див. Добрий; дружній; щирий Словник синонімів Вусика
- сердечний — -а, -е. 1》 Прикм. до серце 1). || Пов'язаний з хворобами серця; серцевий. || Признач. для лікування серця; серцевий. 2》 Стос. до серця (у 2 знач.), пов'язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. Сердечна рана перен. — душевний біль, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сердечний — СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало... Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (О. Корнійчук); // Пов'язаний з хворобами серця; серцевий. Словник української мови у 20 томах
- сердечний — БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙ заст. (перев. при більшому ступені близькості). Словник синонімів української мови
- сердечний — СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало… Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (Корн., І, 1955, 135); // Пов’язаний з хворобами серця; серцевий. Словник української мови в 11 томах
- сердечний — Сердечний, сердешний, -а, -е 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Словник української мови Грінченка