сердечний

серде́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до серце 1).

|| Пов'язаний з хворобами серця; серцевий.

|| Признач. для лікування серця; серцевий.

2》 Стос. до серця (у 2 знач.), пов'язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини.

Сердечна рана перен. — душевний біль, страждання.

3》 Добрий, чуйний (про людину та її вдачу).

|| Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.).

|| Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний.

|| Щирий, непідробний.

|| У сполуч. зі сл. вітання, привіт, поздоровлення, подяка, спасибі і т. ін. уживається перев. у листах, текстах привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось.

|| Який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.).

4》 Пов'язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний.

5》 Те саме, що сердешний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердечний — (який пройнятий добротою, щирістю) щирий, добрий, чутливий, чуйний, учинний, ласкавий. Словник синонімів Полюги
  2. сердечний — серде́чний прикметник серцевий; щирий Орфографічний словник української мови
  3. сердечний — Щирий, дружній, приязний; (хто) добрий, чулий, щиросердий; (друг) вірний, відданий; (- слова) доброзичливий, чуйний, задушевний; (спів) зворушливий; (біль) душевний; (- втіхи) любовний; Р. сердешний; (- ліки) серцевий. Словник синонімів Караванського
  4. сердечний — див. Добрий; дружній; щирий Словник синонімів Вусика
  5. сердечний — [сеирдечнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. сердечний — СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало... Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (О. Корнійчук); // Пов'язаний з хворобами серця; серцевий. Словник української мови у 20 томах
  7. сердечний — БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙ заст. (перев. при більшому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  8. сердечний — СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало… Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (Корн., І, 1955, 135); // Пов’язаний з хворобами серця; серцевий. Словник української мови в 11 томах
  9. сердечний — Сердечний, сердешний, -а, -е 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Словник української мови Грінченка