сердечний

СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до се́рце 1.

[Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало... Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (О. Корнійчук);

// Пов'язаний з хворобами серця; серцевий.

Кажуть, що у мене порок серця і грудна жаба на ґрунті сердечної слабості (М. Коцюбинський);

Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (з публіц. літ.);

// Признач. для лікування серця; серцевий.

Я почуваю себе добре .. Почав довше сидіти в кріслі, менше утомлююсь. Сил більше. Сердечних ліків не дають (М. Коцюбинський).

2. Стос. до серця (у 2 знач.), пов'язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини.

Його тягне звідсіль геть, на простір, дальше від тої душної хати, що була свідком його думок гірких, його болів сердечних (М. Коцюбинський);

Се Фрузине лице, її се око глядить на мене, розкіш в нім німа, чуття сердечне світиться глибоко (І. Франко);

Ґаздиня оглянулася. П'яні люди.., погані слова, чад – все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Г. Хоткевич).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу).

Такий ніжний [Володко], як те сонячне тепло, такий сердечний і малий, як ті пісні чудові... (І. Франко);

– І ви, тіточко, ідіть з Оленою. Поговоріть з Масудом. Людина він сердечна (З. Тулуб);

Україна – це край чудесних дум і пісень, легенд і казок, країна людей сміливих і мужніх і в той же час сердечних і поетичних (І. Цюпа);

// Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.).

Драма ся [“Чорноморський побит”] дуже сподобалась сердечному приятелеві Кухаренка – Т. Шевченкові (М. Коцюбинський);

Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (А. Хижняк);

Весь світ – осолода щасливій людині, Що серце звіряє сердечній дружині (А. Кримський);

// Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний.

Що далі, то гірш сумувала Катря .. То було коли озветься до нас із Марусею словом сердечним .. А то зовсім одцуралася усіх (Марко Вовчок);

Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський);

На вулиці відбулася сердечна зустріч (Я. Качура);

Він сердечну вів промову – слово, сповнене тепла... (П. Тичина);

// Щирий, непідробний.

Пушкін виявляв допитливий і сердечний інтерес до України, до її природи, пісенних скарбів і минулого (з газ.);

На голос твій [П. Г. Тичини], на твій чудовий спів тобі народ гарячою любов'ю, сердечною любов'ю відповів (І. Гончаренко);

// Уживається перев. у листах, текстах привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось.

Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров'я, сили та віку довгого (Леся Українка);

Сердечний привіт п. Олені, дітям і всім знайомим од нас обох (М. Коцюбинський);

Сердечне спасибі вам від усіх учнів і учениць десятого класу! (О. Донченко);

// Який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.).

Співав [Іван] дуже часто .. прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди (І. Франко);

Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (М. Коцюбинський);

Митько розтяг гармошку, дівочі голоси підхопили сердечну, душевну мелодію (О. Десняк).

4. Пов'язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний.

Про стосунок Тані до Жана він не знав нічого; маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні тайни (І. Франко);

Втіхи сердечні мої підносять мене над царями. Хай же тривають вони, поки живу і люблю (М. Зеров);

Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина... когось (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

5. Те саме, що серде́шний.

Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний. А тут ще й хата хилиться, хлівці боком лягають (А. Тесленко);

– Журиться сердечний за батьком, – думала Наталя (О. Донченко).