1. Великий тлумачний словник сучасної мови

серце

се́рце

-я, с.

1》 Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг.

|| Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган.

Пивне серце — зміни в серці, які розвиваються при хронічному алкоголізмі.

Полив'яне серце — серце, яке спостерігається при хронічному серозному перикардиті.

2》 Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін.

|| Здатність почувати й розуміти інших; чуйність, сердечність.

|| Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності.

|| перен. Внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття.

|| з означ. Сукупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини.

|| з означ. Людина як носій тих чи інших рис, якостей.

Брати [близько] до серця що — дуже перейматися чимсь, надавати чому-небудь великого значення.

Велике серце у кого — хтось дуже добрий, чулий, здатний гаряче й глибоко перейматися чим-небудь.

Відійшло від (од) серця у кого, кому — комусь полегшало, хтось заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися.

Всім серцем — а) щиро, гаряче (любити, вірити і т. ін.); б) цілком, повністю; всім єством (розуміти кого-небудь, співчувати комусь).

Гаряче серце — а) (у кого, чиє) у когось дуже запальна, войовнича вдача; б) (чиє, у кого) у когось дуже чутлива вдача; в) (хто) чутлива, чуйна людина.

З відкритим серцем — щиро, без упереджень, відверто (ставитися до кого-небудь, робити щось і т. ін.).

3》 часто у сполуч. із займ. моє, а також зі сл. козаче, дівчинонько і т. ін., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь.

4》 перен. Гнів, роздратування.

Відходити серцем — переставати гніватися, сердитися.

З серцем — виявляючи гнів, роздратування; гнівно, роздратовано.

5》 чого, перен. Головна, найважливіша частина, центр чого-небудь.

6》 перен. Металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик.

7》 діал. Медуза.

Без серця — а) (хто) хто-небудь жорстокий, безжалісний; б) безжалісно, не шкодуючи нікого, нічого; в) не гніваючись, пересердившись.

Мати серце — а) бути добрим, чуйним, доброзичливим; б) (на кого, проти кого) гніватися, сердитися на кого-небудь.

Не мати серця — а) бути недобрим, нечуйним, недоброзичливим; б) (до кого – чого) не відчувати прихильності до когось, чогось; в) (на кого, проти кого) не гніватися на когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серце — се́рце іменник середнього роду * Але: два, три, чотири се́рця Орфографічний словник української мови
  2. серце — П. душа; ФР. чуйність, сердечність <н. без серця>, настрої, почуття /н. ми — єдині серцем/; (горде) вдача; (на кого) П. гнів, роздратовання; (чого) центр, осердя; (дзвона) телепень; (морське) ІД. медуза; серденько, серденя. Словник синонімів Караванського
  3. серце — див. калатало; кохана; коханий Словник синонімів Вусика
  4. серце — [серцеи] -ц'а, м. (на) -ц'і, мн. сеирц'а, сеирдец'/серц' два серц'а Орфоепічний словник української мови
  5. серце — Див. Дзвін. Словник-довідник музичних термінів
  6. серце — СЕ́РЦЕ, я, с. 1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішечка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини – з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (І. Словник української мови у 20 томах
  7. серце — се́рце 1. серце ◊ а́так се́рця → атак ◊ бра́ти <�бли́зько> до се́рця дуже перейматися, надавати чомусь великого значення (м, ср, ст): Цю науку я взяв собі дуже до серця, хоч вона була мені дана дуже лагідним способом... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. серце — Аж мені серце скаче з радости. Дуже утішився. Аж мені серце тріскає з болю. З великого горя серце болить. Від серця до Бога навпростець дорога. Щира молитва лине сама до Бога без нічієї помочі. Від серця до неба, дороги не треба. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. серце — М'язовий орган, що забезпечує кровообіг; у птахів та ссавців складається з 2-х відокремлених частин, кожна з яких має передсердя та шлуночок; до правого передсердя відходять головні судини, до лівого — легеневі; з лівого шлуночка виходить аорта... Універсальний словник-енциклопедія
  10. серце — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Фразеологічний словник української мови
  11. серце — ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯ діал., ІРИТА́ЦІЯ зах., ПА́СІЯ діал. — Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І. Словник синонімів української мови
  12. серце — Се́рце, се́рця, се́рцю і се́рцеві, -цем, в се́рці, на -ці і на -цю; серця́, серде́ць і (рідше) серць, серця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. серце — СЕ́РЦЕ, я, с. 1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини — з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  14. серце — Серце, -ця с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр. Словник української мови Грінченка