1. Орфоепічний словник української мови

сказаний

ска́заний

[сказанией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сказаний — ска́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сказати 1). || у знач. прикм. || у знач. ім. сказане, -ного, с. Те, що було висловлене, повідомлене. || у знач. ім. сказане, -ного, с. Те, що було згадане, назване вище. || сказано, безос. присудк. сл. || у знач. вставн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сказаний — СКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до сказа́ти 1. – Тітко!.. не плачте, тітко... ось хліб... – Семенові здалося, що то хтось другий проказав тії слова – таким чудним, не своїм голосом були вони сказані (М. Словник української мови у 20 томах
  4. сказаний — Ска́заний, -на, -не; ска́зано Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сказаний — СКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сказа́ти 1. — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… — Семенові здалося, що то хтось другий проказав тії слова — таким чудним, не своїм голосом були вони сказані (Коцюб. Словник української мови в 11 томах