скаламутнілий
скаламутні́лий
[скаламут(')н’ілией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скаламутнілий — скаламутні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скаламутнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до скаламутніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скаламутнілий — СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скаламутні́ти; // у знач. прикм. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (П. Загребельний); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- скаламутнілий — СКАЛАМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скаламутні́ти. Весняний, скаламутнілий Рейн котив по долині різкі повіви гірської свіжості (Загреб., Європа. Захід, 1961, 107); Летів давній далекий спогад і розгортав перед скаламутнілим зором Жеребила картину (Загреб., День.., 1964, 287). Словник української мови в 11 томах