смужка

Значення в інших словниках

1. смужка — сму́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. смужка — -и, ж. Зменш.-пестл. до смуга 1), 2), 4). У смужку — у вигляді паралельних ліній (про малюнок, візерунок і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смужка — СМУ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сму́га 1, 2, 4. Сонце лягає на далекі плавні, на зубчасту синювату смужку лісу (Д. Ткач); Між виритим каналом і річкою лишилась тільки невеличка смужка землі (О. Донченко); Закурив [Гошка], .. Словник української мови у 20 томах
4. смужка — СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм. Словник синонімів української мови
5. смужка — Сму́жка, -жки, -жці; сму́жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. смужка — СМУ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сму́га 1, 2, 4. Сонце лягає на далекі плавні, на зубчасту синювату смужку лісу (Ткач, Арена, 1960, 68); Між виритим каналом і річкою лишилась тільки невеличка смужка землі (Донч., Пісня.., 1947, 60); Закурив [Гошка], .. Словник української мови в 11 томах
7. смужка — Смужка, -ки ж. ум. отъ смуга. Словник української мови Грінченка