смужка

СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм., ПАСОК розм., БИ́НДА діал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Н розм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГ розм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); — Моряк? — радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею — стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони (скелі) з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).

СМУ́ГА (довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.), СМУ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ШТА́БА, СКАБА́ діал. (металу); ПІДРІ́З перев. мн. (залізна смуга на нижній частині полозів саней). На його (намету) білих ребрах червоніли смуги з дорогого сукна (І. Нечуй-Левицький); Петро Петрович.. вставляв у рамки смужки штучної вощини (Ю. Яновський); Всю ніч солдати перев'язували поранених товаришів, рвучи на стьожки свої сорочки (П. Кочура); Він заложився з одним товаришем, що сплете солом'яну стяжку до ваших штахет, не урвавши її (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смужка — сму́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смужка — [смужка] -жкие, д. і м. -уз'ц'і, мн. -жки, -жок дв'і смужкие Орфоепічний словник української мови
  3. смужка — -и, ж. Зменш.-пестл. до смуга 1), 2), 4). У смужку — у вигляді паралельних ліній (про малюнок, візерунок і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смужка — СМУ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сму́га 1, 2, 4. Сонце лягає на далекі плавні, на зубчасту синювату смужку лісу (Д. Ткач); Між виритим каналом і річкою лишилась тільки невеличка смужка землі (О. Донченко); Закурив [Гошка], .. Словник української мови у 20 томах
  5. смужка — Сму́жка, -жки, -жці; сму́жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. смужка — СМУ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сму́га 1, 2, 4. Сонце лягає на далекі плавні, на зубчасту синювату смужку лісу (Ткач, Арена, 1960, 68); Між виритим каналом і річкою лишилась тільки невеличка смужка землі (Донч., Пісня.., 1947, 60); Закурив [Гошка], .. Словник української мови в 11 томах
  7. смужка — Смужка, -ки ж. ум. отъ смуга. Словник української мови Грінченка