союзниця
сою́зниця
[соуйузниец'а]
-ц'і, ор. -цеийу
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- союзниця — сою́зниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- союзниця — -і. Жін. до союзник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- союзниця — СОЮ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до сою́зник. В 1806 р. почалася війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- союзниця — СОЮ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до сою́зник. В 1806 р. почалася війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (Іст. УРСР, І, 1953, 401). Словник української мови в 11 томах