1. Орфографічний словник української мови

союзниця

сою́зниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союзниця — [соуйузниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  2. союзниця — -і. Жін. до союзник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. союзниця — СОЮ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до сою́зник. В 1806 р. почалася війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. союзниця — СОЮ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до сою́зник. В 1806 р. почалася війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (Іст. УРСР, І, 1953, 401). Словник української мови в 11 томах