1. Словник української мови в 11 томах

союзниця

СОЮ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до сою́зник.

В 1806 р. почалася війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (Іст. УРСР, І, 1953, 401).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союзниця — сою́зниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. союзниця — [соуйузниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. союзниця — -і. Жін. до союзник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. союзниця — СОЮ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до сою́зник. В 1806 р. почалася війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах