спомин

Значення в інших словниках

1. спомин — спо́мин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. спомин — див. СПОГАД. Словник синонімів Караванського
3. спомин — див. пам'ять; спогад Словник синонімів Вусика
4. спомин — -у, ч. Те саме, що спогад. Легкий на спомин — який з'являється, приходить у момент розмови, згадки про нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спомин — СПО́МИН, у, ч. Те саме, що спо́гад. Стріча [з Настею] розбуркала в йому спомини давнього щастя, розжеврила вгамоване кохання (М. Коцюбинський); Спомини про Регіну не покидали його, він рвався до неї думками, мріями (І. Словник української мови у 20 томах
6. спомин — легки́й на спо́мин (на спо́мині). Який з’являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують. — Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. — Косарик! Слово честі, Косарик! — От уже дійсно легкий на спомин! (П. Фразеологічний словник української мови
7. спомин — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
8. спомин — Спо́мин, -ну, -нові; -мини, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. спомин — СПО́МИН, у, ч. Те саме, що спо́гад. Стріча [з Настею] розбуркала в йому спомини давнього щастя, розжеврила вгамоване кохання (Коцюб., І, 1955, 26); Спомини про Регіну не покидали його, він рвався до неї думками, мріями (Фр. Словник української мови в 11 томах
10. спомин — Спомин, -ну м. Память, воспоминаніе Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку, на спомин єдиній. Шевч. Словник української мови Грінченка