1. Орфоепічний словник української мови

співіснування

співіснува́ння

[сп'ів'існуван':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співіснування — співіснува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співіснування — -я, с. Одночасне або спільне існування кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співіснування — СПІВІСНУВА́ННЯ, я, с. Одночасне або спільне існування кого-, чого-небудь. Співіснування народної поезії і літератури цілком можливе .. Сучасна література допомагає народним талантам глибше усвідомити дійсність (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. співіснування — СПІВЖИТТЯ́ (одночасне або спільне життя кого-, чого-небудь), СПІВІСНУВА́ННЯ, ПОЖИТТЯ́, СИМБІО́З. Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний); Мирне співіснування держав з різним соціальним ладом. Словник синонімів української мови
  5. співіснування — СПІВІСНУВА́ННЯ, я, с. Одночасне або спільне існування кого-, чого-небудь. Співіснування народної поезії і літератури цілком можливе.. Сучасна література допомагає народним талантам глибше усвідомити дійсність (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах