1. Орфоепічний словник української мови

старечий

старе́чий

[старечией]

м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старечий — старе́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старечий — (розум) р. старчий; (вигляд; старкуватий, пристаркуватий, жм. бабкуватий; (хліб) жебрацький, старчачий, старцівський. Словник синонімів Караванського
  3. старечий — див. старий Словник синонімів Вусика
  4. старечий — СТАРЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 1. М'яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (М. Коцюбинський); Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. старечий — -а, -е. 1》 Прикм. до старець 1). || Власт. старцеві; як у старця (у 1 знач.). Стареча пам'ять. Стареча дуга — помутніння краю рогівки ока у вигляді серпа або кільця у похилих людей. Старечі психози — група психічних захворювань, які виникають зазвичай у віці 70-80 років. 2》 Прикм. до старець 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. старечий — Старе́чий, -ча, -че; -ре́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. старечий — СТАРЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 1. М’яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (Коцюб., II, 1955, 187); Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. старечий — Старечий, -а, -е 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37. Словник української мови Грінченка