старечий
СТАРЕ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до ста́рець 1.
М’яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (Коцюб., II, 1955, 187);
Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Кобр., Вибр., 1954, 98);
Старечими губами промовляла [баба] якісь слова незрозумілі (Шиян, Баланда, 1957, 177);
Старечий організм, як часто кажуть, висихає, з’являються зморшки, тонкою, в’ялою і сухою стає шкіра (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 185);
// Власт. старцеві; як у старця (у 1 знач.).
Було йому шістдесят і вісім літ.. Трохи товстенький, а з тої причини не мав на обличчю старечих морщин (Март., Тв., 1954, 226);
Приятелі борідки були — присадкуватий юнак Тиміш з старечими очима на червоно-жовтім обличчі, що раз у раз пирхав носом, та юна леді (Досв., Вибр., 1959, 34);
З вікна падало світло на стіл, на обличчя імператора. Воскуватого кольору мішки під очима надавали йому старечого вигляду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 258);
Машиніст пішов, трохи згорбившись, старечою ходою, а вона стояла.., дивилася йому вслід (Ле, Опов. та нариси, 1950, 140).
◊ Старе́ча па́м’ять див. па́м’ять.
2. Прикм. до ста́рець 3.
Вставши з колін, якимсь грізним голосом казав [Микола] далі: — Так нащо ж ви в першу хвилину не кинули всіх тих дурниць, усе те ваше старече життя? Чи у вас духу не стало, чи, може… не було людини, що провела б вас через усе те довге життєве море… (Хотк., І, 1966, 55);
Кобзарський цех належав до великої старечої спілки, тільки був він там найвищим щаблем (Тулуб, Людолови, І, 1957, 343).
Значення в інших словниках
- старечий — старе́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- старечий — (розум) р. старчий; (вигляд; старкуватий, пристаркуватий, жм. бабкуватий; (хліб) жебрацький, старчачий, старцівський. Словник синонімів Караванського
- старечий — див. старий Словник синонімів Вусика
- старечий — [старечией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- старечий — СТАРЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 1. М'яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (М. Коцюбинський); Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Н. Словник української мови у 20 томах
- старечий — -а, -е. 1》 Прикм. до старець 1). || Власт. старцеві; як у старця (у 1 знач.). Стареча пам'ять. Стареча дуга — помутніння краю рогівки ока у вигляді серпа або кільця у похилих людей. Старечі психози — група психічних захворювань, які виникають зазвичай у віці 70-80 років. 2》 Прикм. до старець 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старечий — Старе́чий, -ча, -че; -ре́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- старечий — Старечий, -а, -е 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37. Словник української мови Грінченка