1. Словник української мови у 20 томах

старечий

СТАРЕ́ЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до ста́рець 1.

М'яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (М. Коцюбинський);

Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Н. Кобринська);

Старечими губами промовляла [баба] якісь слова незрозумілі (А. Шиян);

Старечий організм, як часто кажуть, висихає, з'являються зморшки, тонкою, в'ялою і сухою стає шкіра (з наук. літ.);

// Власт. старцеві; як у старця (у 1 знач.).

Було йому шістдесят і вісім літ .. Трохи товстенький, а з тої причини не мав на обличчю старечих морщин (Л. Мартович);

Приятелі борідки були – присадкуватий юнак Тиміш з старечими очима на червоно-жовтім обличчі, що раз у раз пирхав носом, та юна леді (Олесь Досвітній);

З вікна падало світло на стіл, на обличчя імператора. Воскуватого кольору мішки під очима надавали йому старечого вигляду (П. Кочура);

Машиніст пішов, трохи згорбившись, старечою ходою, а вона стояла.., дивилася йому вслід (Іван Ле).

2. Прикм. до ста́рець 3.

Вставши з колін, якимсь грізним голосом казав [Микола] далі: – Так нащо ж ви в першу хвилину не кинули всіх тих дурниць, усе те ваше старече життя? Чи у вас духу не стало, чи, може... не було людини, що провела б вас через усе те довге життєве море... (Г. Хоткевич);

Кобзарський цех належав до великої старечої спілки, тільки був він там найвищим щаблем (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старечий — старе́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старечий — (розум) р. старчий; (вигляд; старкуватий, пристаркуватий, жм. бабкуватий; (хліб) жебрацький, старчачий, старцівський. Словник синонімів Караванського
  3. старечий — див. старий Словник синонімів Вусика
  4. старечий — [старечией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  5. старечий — -а, -е. 1》 Прикм. до старець 1). || Власт. старцеві; як у старця (у 1 знач.). Стареча пам'ять. Стареча дуга — помутніння краю рогівки ока у вигляді серпа або кільця у похилих людей. Старечі психози — група психічних захворювань, які виникають зазвичай у віці 70-80 років. 2》 Прикм. до старець 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. старечий — Старе́чий, -ча, -че; -ре́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. старечий — СТАРЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 1. М’яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (Коцюб., II, 1955, 187); Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. старечий — Старечий, -а, -е 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37. Словник української мови Грінченка