1. Орфоепічний словник української мови

стривожитися

стриво́житися

[стриевожиетиес'а]

-жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -оз'с'а, -ожтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стривожитися — стриво́житися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стривожитися — див. хвилюватися Словник синонімів Вусика
  3. стривожитися — СТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Відчути тривогу, неспокій; занепокоїтися, схвилюватися. За Дніпром усі стривожились, що князь Єремія оселяється над Сулою; усі думали, що він наведе ксьондзів та єзуїтів... Словник української мови у 20 томах
  4. стривожитися — -жуся, -жишся, док. Відчути тривогу, неспокій; занепокоїтися, схвилюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стривожитися — ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯ розм., МОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯ діал., ЮРТУВА́ТИСЯ діал., БУ́РИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. стривожитися — СТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Відчути тривогу, неспокій; занепокоїтися, схвилюватися. За Дніпром усі стривожились, що князь Єремія оселяється над Сулою; усі думали, що він наведе ксьондзів та єзуїтів... Словник української мови в 11 томах