стрибнути

Значення в інших словниках

1. стрибнути — стрибну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стрибнути — див. стрибати Словник синонімів Вусика
3. стрибнути — СТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до стриба́ти 1–3, 5. Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (М. Коцюбинський); Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Панас Мирний); Вона довго шукала хвіртки, а не знайшовши... Словник української мови у 20 томах
4. стрибнути — -ну, -неш, док. Однокр. до стрибати 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стрибнути — СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Словник синонімів української мови
6. стрибнути — СТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до стриба́ти 1-3, 5. Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (Коцюб., І, 1955, 99); Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Мирний, І, 1954, 246); Вона довго шукала хвіртки... Словник української мови в 11 томах
7. стрибнути — Стриба́ти, -ба́ю, -єш, одн. в. стрибну́ти, -бну́, -не́ш гл. Скакать, прыгать, прыгнуть. Близько видати, далеко стрибати. Ном. № 11423. --------------- Стрибнути см. стрибати. Словник української мови Грінченка