телефон

телефо́н

[теилеифон]

-ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телефон — телефо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. телефон — ТЕЛЕФО́Н, ч. 1. род. а. Електричний апарат для приймання та передавання звуку на відстані за допомогою спеціальних каналів зв'язку та засобів комутації сигналів. Прокидаюсь в незрозумілій тривозі .. Телефон дзвонить сильно і уперто. Словник української мови у 20 томах
  3. телефон — син. толя. син. дисковий: трактор. мобільний: дебільник, мобіл, мобіла, мобільник, труба, трубка. Словник жарґонної лексики української мови
  4. телефон — -у, ч. 1》 Вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів. 2》 Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. телефон — телефо́н (від теле... і ...фон) 1. Пристрій (частина телефонної трубки, яку прикладають до вуха), що перетворює електричні коливання на звукові. 2. Система електричних апаратів і пристроїв для телефонного зв’язку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. телефон — Пристрій для передавання звуків (головним чином мови) на віддаль; основними частинами т. є: мікрофон, що перетворює звуки на електричні сигнали, телефонний капсуль, або гучномовець, який здійснює зворотню операцію, клавіатура (або диск номеронабирача)... Універсальний словник-енциклопедія
  7. телефон — ви́сі́ти на телефо́ні. Постійно або подовгу телефонувати; займати телефон. Петлюра висів на телефоні в палаці цукрового магната Терещенка (Ю. Смолич); Грицай висів на телефоні, але з міста ніхто не відповідав. Зв’язок перервано (В. Конвісар). Фразеологічний словник української мови
  8. телефон — ТЕЛЕФО́Н (апарат із сигнальним пристроєм і трубкою для розмов по дротах); ТАКСОФО́Н (автоматичний апарат для загального користування). Час від часу дзвонив польовий телефон, і капітан Сидорчук нервово хапав трубку (Ю. Словник синонімів української мови
  9. телефон — Телефо́н, -на; -фо́ни, -нів. Говори́ти телефо́ном (а не по телефо́ну) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. телефон — ТЕЛЕФО́Н, у, ч. 1. Вид електрозв’язку, що дає змогу передавати та приймати мовлення на великій відстані по дротах. І коли вже від тебе до мене телефон проведуть? (Л. Укр., V, 1956, 113); Недавно я подзвонив телефоном до одного знайомого артиста. Словник української мови в 11 томах