1. Орфоепічний словник української мови

типовість

типо́вість

[тиепов'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типовість — типо́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. типовість — ТИПО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. типо́вий 1, 2. Типовість обличчя; Елітою називають здорову насінну картоплю, що має стопроцентну сортову чистоту, найбільшу типовість для даного сорту й високу врожайність (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. типовість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. типовий 1), 2). Типовість обличчя. 2》 Поєднання в одній особі, в одному явищі індивідуальних, своєрідних рис, ознак і властивостей, характерних для сукупності осіб, явищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. типовість — Типо́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. типовість — ТИПО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. типо́вий 1, 2. Типовість обличчя; Елітою називають здорову насінну картоплю, що має стопроцентну сортову чистоту, найбільшу типовість для даного сорту й високу врожайність (Колг. Укр., 7, 1957, 40). Словник української мови в 11 томах