топтатися

топта́тися

[топтатиес'а]

тоупчус'а, -пчеис':а, -пчеиц':а, -пчуц':а; нак. -пчис'а, тоупч'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топтатися — топта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. топтатися — див. ходити Словник синонімів Вусика
  3. топтатися — Тупцювати, витупцьовувати, витупцювати, повитупцьовувати, затупцьовувати, затупцювати, позатупцьовувати, потупцювати, ступцьовувати, ступцювати, поступцьовувати, тупцяти, витупцяти, затупцяти, потупцяти, ступцяти, тупкати, витупкувати, витупкати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. топтатися — ТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, недок. 1. Переступати з ноги на ногу. Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку, й веселим оком підморгує танцюрам (С. Словник української мови у 20 томах
  5. топтатися — топчуся, топчешся, недок. 1》 Переступати з ноги на ногу. || безос. Ходити по чомусь, наступати на щось. || розм. Ходити, пересуватися з місця на місце на невеликому просторі. 2》 коло (біля) кого – чого, розм. Крутитися (у 3 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. топтатися — топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Фразеологічний словник української мови
  7. топтатися — СТОВБИ́ЧИТИ розм. (стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де-небудь — недоречно, небажано, без діла і т. ін.), СТИРЧА́ТИ розм., СТОВБЕНІ́ТИ розм., СТРИМІ́ТИ (СТРЕМІ́ТИ) розм., МАНЯЧИ́ТИ (МАНЯЧІ́ТИ) розм.; ТОПТА́ТИСЯ розм., ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. топтатися — ТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, недок. 1. Переступати з ноги на ногу. Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку, й веселим оком підморгує танцюрам (Вас. Словник української мови в 11 томах
  9. топтатися — Топтатися, -пчуся, -чешся гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви). Словник української мови Грінченка