топтатися

Тупцювати, витупцьовувати, витупцювати, повитупцьовувати, затупцьовувати, затупцювати, позатупцьовувати, потупцювати, ступцьовувати, ступцювати, поступцьовувати, тупцяти, витупцяти, затупцяти, потупцяти, ступцяти, тупкати, витупкувати, витупкати, натупкувати, натупкати, понатупкувати, перетупкувати, перетупкати, поперетупкувати, потупкувати, потупкати, ступкувати, ступкати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топтатися — топта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. топтатися — див. ходити Словник синонімів Вусика
  3. топтатися — [топтатиес'а] тоупчус'а, -пчеис':а, -пчеиц':а, -пчуц':а; нак. -пчис'а, тоупч'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. топтатися — ТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, недок. 1. Переступати з ноги на ногу. Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку, й веселим оком підморгує танцюрам (С. Словник української мови у 20 томах
  5. топтатися — топчуся, топчешся, недок. 1》 Переступати з ноги на ногу. || безос. Ходити по чомусь, наступати на щось. || розм. Ходити, пересуватися з місця на місце на невеликому просторі. 2》 коло (біля) кого – чого, розм. Крутитися (у 3 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. топтатися — топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Фразеологічний словник української мови
  7. топтатися — СТОВБИ́ЧИТИ розм. (стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де-небудь — недоречно, небажано, без діла і т. ін.), СТИРЧА́ТИ розм., СТОВБЕНІ́ТИ розм., СТРИМІ́ТИ (СТРЕМІ́ТИ) розм., МАНЯЧИ́ТИ (МАНЯЧІ́ТИ) розм.; ТОПТА́ТИСЯ розм., ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. топтатися — ТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, недок. 1. Переступати з ноги на ногу. Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку, й веселим оком підморгує танцюрам (Вас. Словник української мови в 11 томах
  9. топтатися — Топтатися, -пчуся, -чешся гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви). Словник української мови Грінченка