1. Орфоепічний словник української мови

укріплюватися

укрі́плюватися

[укр’іпл'уватиес'а]

-л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріплюватися — укрі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укріплюватися — УКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і УКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., УКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. укріпля́ться; док. 1. Ставати міцнішим, стійкішим. Нарешті настала жадана зима. Вже напередодні укріпився морозець, скував землю і висушив вулиці (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. укріплюватися — -ююся, -юєшся і укріплятися, -яюся, -яєшся, недок., укріпитися, -плюся, -пишся; мн. укріпляться; док. 1》 Ставати міцнішим, стійкішим. 2》 Ставати здоровішим, сильнішим, витривалішим. 3》 Ставати упевненішим у чому-небудь. 4》 перев. док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укріплюватися — УКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і УКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., УКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. укріпля́ться; док. 1. Ставати міцнішим, стійкішим. Нарешті настала жадана зима. Вже напередодні укріпився морозець, скував землю і висушив вулиці (Збан. Словник української мови в 11 томах