1. Великий тлумачний словник сучасної мови

укріплюватися

укрі́плюватися

-ююся, -юєшся і укріплятися, -яюся, -яєшся, недок., укріпитися, -плюся, -пишся; мн. укріпляться; док.

1》 Ставати міцнішим, стійкішим.

2》 Ставати здоровішим, сильнішим, витривалішим.

3》 Ставати упевненішим у чому-небудь.

4》 перев. док. Посилити свою оборонну здатність, створити оборонні споруди в якому-небудь місці, на якійсь території.

5》 тільки док., заст. Підкріпитися (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріплюватися — укрі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укріплюватися — [укр’іпл'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. укріплюватися — УКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і УКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., УКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. укріпля́ться; док. 1. Ставати міцнішим, стійкішим. Нарешті настала жадана зима. Вже напередодні укріпився морозець, скував землю і висушив вулиці (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. укріплюватися — УКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і УКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., УКРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. укріпля́ться; док. 1. Ставати міцнішим, стійкішим. Нарешті настала жадана зима. Вже напередодні укріпився морозець, скував землю і висушив вулиці (Збан. Словник української мови в 11 томах